Сон Богородиці

На Осіянській горі, на Аптипиньскій землі, там Божа Мати спала,
спочивала. Прийшов до неї Ісус Христос. “Встань, Мати, пробудися,
Своїм сном похвалися: який Тобі сон приснився?” * “Приснилось мені,
мов Тебе жидова ганяла, на древі роспинала, гвоздями руки прібивала,
терновий вінець накидала, шепшиною порізала... Я взяла Тебе за білу
рученьку та й повела до вечерні, од вечерні до служби, од служби на синє
море. На синьому морі престол стоїть, на престолі Христос лежить, рани
роскриває, муки приймає. “Не дивіться на Мої муки, та беріть хреста в
руки; ідіть, загадуйте малому й старому, сліпому й кривому: хто сю
молитву буде читати, той не буде в огні погоряти, в воді потопати і наглою
смертію померати; як на дереві листя осиплеться, так на душі гріхи
осипляться...

Сон Богородиці

На Осіянській горі, на отецькій землі, де сонце сходить, там Пресвятая
Діва свого Сина за рученьку водить. Повела Його на вечерню, а з вечерні
на всюношну, з всюношної на утренню, а з утрені в службу Божу, с
служби Божій на синє море. А на морі престол стоїть, на престолі книги
лежать, а біля книг свічі горять, а там Ісус Христос лежить. Прийшов до
Його святий Петро і святий Павло. “Святий Петре, святий Павле! не
страждайте за Мої муки, а беріте хреста в руки, закажіте всьому світу,
старому, малому й храмому: хто буде Пресвятої Діви сон говорити, той
не буде в огні горіти, в воді потопати і наглою смертію померати, не буде
звір його поїдати, не буде гад його пососати...

СОН ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ


« Мать Божья на Синайской горе спочивала.
Приснился ей сон: на Господни древе сам Иисус Христос был распят.
У ноги, у руки гвозди забивали, сквозь ребра копья продевали,
на голову терновый венок надевали. В ту пору затряслась земля и небо.
Тихие Ангелы с небес слетали, Иисусову кровь до земли не допускали.
Правда – Мать Божья. Кто эту молитву знает, тот до трех раз читает.
Эта молитва от лихих людей и в огне не сгорит, и в воде не утонет ».

Сой Пресвятої Богородиці
Заснула Пресвятая Богородиця-Діва на горі Осіянській, а на землі СвятиянськІй.
Приснився їй сон — Прийшов до неї Ісус Христос:
— Мати моя, прелюбсзная, чи ти сниш, чи тільки лежиш
— Заснула, Мій Синку, приснився мені сон, ніби Я биачила Тебе
стражденного і умертвенного, і погребенного
Що Тебе жиди спіймали і на хресті розпинали,
І крой Твою по Всім світі розливали.
Падало з Тебе тіло, як з древа кора,
кров Твоя пресвятая струями йшла,як вода
— Мати моя, прелюбезна, то не сон, то правда свята .
У неділю рано там сонечко сходить, тям пресвятая Діва по небі ходить,
по церквам-монастирям свого Сина за ручку водить.
Повела його на всюночну, з всюночної — на утреню,
а з утрені — на службу Божу, а з служби Божої — на море.
А на морі білий камінь, а на тому камені — церква.
А в тій церкві Ісус Христос лежить, голову склонив і руки зложив.
Прийшов до його Петро-Павло:
«Ісусе наш, прелюбезний, як Ти лежиш, і голову склонив,
і руки зложив, і своїх п'ять ран отворив».
«Петро-Павло, не дивіться на мою муку, да візьміте хреста в руку,
да йдіть закажіте по всеньком світу,—
хто цей сой буде говорити,
то буде легко на цьому світі жити,
того не буде гад пососати, небуде земля прибивати
той не буде в огні погорати, ні в воді потопати,
той не буде наглою смертею помирати
і не буде без сповіді тяжко конати.
Зійдемо з неба і візьмемо душу до царства небесного,
хоч-би стільки було гріхів, як на небі зорів,
а в морі — піску, а на дереві — листу.
Хто цей сон буде говорити,
то хай же говорить в четвер — при вечері,
а в п'ятницю — при пості, а в неділю — при обіді,
то дасть йому Господь на тіло здравіє, а на душу спасеніе,
та гріхів одпущеніе на вікі- віків.
Амінь.

Сон Божої Матері
Прийшов до неї Господь Ісус і запитав: "Мати чи спиш?". "Заснула відповіла Діва Марія, але Ти мене розбудив. Я бачила Тебе на Оливній горі, бачила від Каяфи до Пилата, від Пилата до Ірода коварного, там на бичуванні і опльованого, терпінням увінчанням. Потім Тебе судді судили, прив’язали до кам’яного стовпа і ланцюгами били Тебе, аж Твоє Святе Тіло відпало. А потім хрест прибили і бік списом пробили, з нього вийшла Свята Кров і Вода. З Хреста Твоє мертве Тіло зняли, на Моїх руках зложили".

Ісус на це ніжно сказав: "Мати милосердя! Хто той сон при собі носить, відмовляє і слухає, той без гріха смертельного залишиться. В тому домі ніхто не помре наглою смертю без прийняття Тіла і Крові Моєї".

А хто про, що буде просити мене, або тебе люба Мати, то отримає. А якщо той сон буде другим давати та при собі носити, той і сто днів відпусту дістане, хто його буде відмовляти або слухати , той не загине ніде: ні на війні, ні в дорозі, ні в якому домі. Хто той сон буде зберігати, тому ні вогонь ні вода шкодити не буде. Амінь.